ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ УЧНІВ В УМОВАХ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ В СТАРШІЙ ШКОЛІ

Одним із найважливіших складників особистісно-орієнтованого навчання є його диференціація, під час здійснення якої саме і враховуються якісні характеристики індивідуальності.

Диференціація ефективна, необхідна, але конкретні її реалізації мають визначатися у відповідності до існуючих вимог та умов навчання. Це повною мірою стосується організації навчання математики у старшій школі.

Диференціація навчання передбачає застосування методів, організаційних форм, спрямованих як на підтягування відстаючих у навчанні, так і на поглиблення знань учнів, що вчаться з випередженням. [2, с. 1].

Сучасні інформаційні технології та теоретичні аспекти дистанційного навчання

Сучасний період розвитку суспільства характеризується процесом глобальної інформатизації. Одним із напрямків поширення цього явища є процес інформатизації освіти та використання нових інформаційних технологій. Наслідком процесу інформатизації суспільства та освіти є поява дистанційного навчання як найбільш перспективної, гуманістичної, інтегральної форми освіти, орієнтованої на індивідуалізацію навчання. Дистанційне навчання – це форма навчання, за якою взаємодія між викладачем і студентом здійснюється на відстані за допомогою інтернет-технологій або інших засобів, які передбачають інтерактивність.

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В КЛАСАХ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ МАТЕМАТИКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЕЛЕКТИВНИХ КУРСІВ

В умовах реформування системи освіти в Україні, впровадження компетентнісного підходу у навчання метою освіти є формуванню особистості, здатної до сприйняття змін упродовж життя, яка може застосовувати набуті знання  в практичній діяльності. Вирішення цієї мети неможливе без використання педагогами інноваційних методів, форм, засобів та технологій навчання.

ЕЛЕКТИВНІ КУРСИ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ В КЛАСАХ З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ МАТЕМАТИКИ

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку суспільства зумовлює необхідність переходу школи до нової освітньої парадигми, де на перший план виходять інтереси учня, розвиток його здібностей і потенціалу, задоволення індивідуальних запитів і освітніх потреб. Сьогоднішня реформа школи, викликана інформатизацією суспільства, спрямована на гуманізацію освіти, ставить перед школою основне завдання – підготувати школяра до повсякденного життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Поглиблене вивчення математики знаходить своє відображення в загальноосвітньому курсі вивчення цього предмету в процесі поглиблення, розширення, застосування отриманих знань на практиці. Елективні курси є успішним і доцільним способом реалізації такої діяльності. Усе вище зазначене робить актуальною проблему впровадження елективних курсів у класах з поглибленим вивченням математики.

Аналіз публікацій. Методику організації елективних занять з математики вивчали такі науковці, як З. Слєпкань, П. Александров,
Н. Віленкін, Г. Дорофеєв, А. Мордкович, З. Скопець, С. Суворова,
Н. Тарасенкова, В. Фірсов, О. Чашечнікова та ін. Проблемами методики вивчення поглибленого курсу математики займалися М. Бурда,
В. Полонський, Є. Нелін, О. Шаран, В. Швець. Так, елективні заняття в теоретичному плані стали об’єктом дослідження багатьох учених, але змістове наповнення факультативних занять у старшій школі в класах з поглибленим вивченням математики залишається недосконалим і невпорядкованим. 

Мета статті: розкрити деякі методичні аспекти проведення елективних курсів у класах з поглибленим вивченням математики; запропонувати орієнтовне планування двох елективних курсів.